Функціональні порушення внутрішніх органів
До недавнього часу вважалося, що КДГК не несе жодної загрози здоров’ю. У 1989 Derveaux опублікував статтю, де зазначив відсутність значної передопераційної або післяопераційної дихальної недостатності.
Однак, у деяких пацієнтів з ригідною деформацією грудна клітка фактично фіксована на повному вдиху. У таких хворих дихальний акт стає неповноцінним, супроводжуючись зниженням життєвого об’єму легень, при цьому об’єм залишкового повітря в легенях збільшується. У цих хворих на фоні альвеолярної гіповентиляції розвивається артеріальна гіпоксемія, і, як наслідок, формується «легеневе серце». Втрата еластичності легень призводить до утворення емфіземи із збільшенням частоти респіраторних захворювань, які ускладнюються пневмоніями.
У своїх дослідженнях Fonkalsrud (2008) повідомляє про досвід лікування 260 пацієнтів з симптоматичними проявами КДГК. У таких пацієнтів серед основних симптомів він виділяє задишку, тахіпное (прискорене поверхневе дихання), а також зниження витривалості при виконанні фізичних навантажень.
Також Fonkalsrud зазначає, що у 22% хворих з КДГК спостерігаються астматичні симптоми. У деяких випадках пацієнти можуть відчувати болі в області грудини в положенні лежачи. Однак, основною скаргою пацієнтів з КДГК залишається косметичний дефект, який сприяє розвитку комплексу неповноцінності різного ступеня вираженості.
У 1990 році Яковлєв і його колеги, вивчивши функціональні можливості серцево-судинної системи на 70 пацієнтах з КДГК, відзначили, що у 97% пацієнтів був виявлений пролапс мітрального клапана, у 67% діагностували порушення ритму і зниження скоротливої здатності міокарда.
Багатьма дослідниками наголошується дефект міжшлуночкової перегородки, систолічний шум на верхівці, акцент 2 тону на легеневій артерії і приглушення тонів серця, синусова тахікардія, міграція джерела ритму і порушення внутрішньошлуночкової провідності у вигляді повної блокади правої ніжки пучка Гіса.